Фітоіндикація евтрофікації водоймищ природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський»

Дисертація присвячена оцінці трофічного стану водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» на основі методу фітоіндикації. Встановлено залежність розподілу угруповань макрофітів заплавних екосистем заповідника від умов середовища. Дослідження виконано в 2022–2025 рр. у руслі наукової програми відповідно до теми науково–дослідної роботи кафедри ботаніки, екології та садово-паркового господарства МДПУ ім. Богдана Хмельницького як частина НДР: «Біологічне різноманіття як фактор стійкості екосистем Приазовського регіону в умовах глобальних змін клімату та антропогенного впливу».
Мета роботи: визначення рівня евтрофікації водойм природного заповідника Дніпровсько-Орільський на основі фітоіндикації екосистем.
Для досягнення мети виконано такі завдання:
– проаналізовано видовий склад макрофітів водойм;
– визначено індикаторні види різних рівнів трофності;
– відокремлено просторову складову варіації макрофітних угруповань;
– оцінено ступінь евтрофікації водойм;
– встановлено просторові відмінності та закономірності розподілу рослинності.
Об’єктом дослідження є специфіка розподілу угруповань вищих водних рослин у водоймах природного заповідника Дніпровсько-Орільський.
Предметом вивчення є залежність евтрофікаційних процесів від екологічних властивостей фітоценозу.
Наукова новизна полягає у встановленні особливостей екологічних режимів заплавних екосистем на основі фітоіндикації та характеристиці угруповань макрофітів. Розроблено індикаторні підходи до оцінки трофічного стану водойм. Удосконалено дані про видове та таксономічне різноманіття, уточнено екоморфічні характеристики видів. Подальшого розвитку набула концепція екоморфічної організації екосистем Л.О. Бельгарда.
Одержані результати можуть бути застосовані для розробки ефективних заходів охорони біорізноманіття в межах заповідника. Знання взаємозв’язку між водним середовищем та рослинними угрупованнями можуть бути застосовані для моніторингу функціонування екосистеми заплави. Результати роботи можуть бути використані для розробки заходів поглибленого довготривалого моніторингу біорізноманіття.
Основні теоретичні положення й матеріали дисертації застосовуються при викладанні дисциплін: «Екологічна біоіндикація», «Моніторинг довкілля», «Заповідна справа», «Оцінка стану екосистем та їх компонентів». Одержані матеріали дисертаційної роботи використовувались у складанні Літопису природи природного заповідника «Дніпровсько-Орільський».
Авторка дисертації безпосередньо планувала дослідження, провела аналіз сучасної наукової літератури, брала участь у зборі польових експериментальних матеріалів їх опрацюванні, складала схеми, виконала аналіз та обробку отриманих наукових результатів, брала участь в апробації результатів та підготовці матеріалів до друку в наукових виданнях. Концептуальні рішення та обґрунтування нового напряму досліджень, які знайшли своє відображення у висновках, науковій новизні та практичних рекомендаціях, є науковим результатом авторки дисертації.
Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідались і обговорювалися на засіданнях кафедри садово-паркового господарства; науково-практичних конференціях Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (Запоріжжя, 2022–2026 рр.); на XІІ Міжнародній науковій конференції присвяченій 105-річчю ДНУ, м. Дніпро, 18–19 листопада 2023р.; З’їзді Гідроекологічного товариства України. “Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті локальних та глобальних наслідків ведення воєнних дій” (вересень, 18–20, 2024) Дніпро, Україна; науково-практичній конференції, що присвячена 35-річчю природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» (вересень, 15–16, 2025) Дніпро, Україна; VII Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 30-31 жовтня 2025 р.
Основні матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 12 наукових працях, із них 2 − у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз Web of Science або Scopus з яких 2 – що входять до переліку «А» фахових, 8 – матеріали наукових конференцій.
Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках комп’ютерного тексту й складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел і 2 додатків. Вона містить 12 таблиць і 37 рисунків. Список літературних посилань містить 115 джерел, 105 з яких – англійською мовою.