Classroom management in 7-9th grades englishlessons (applying the child-centred approach): specialty code and title: 011 – Educational, pedagogical sciencesField of knowledge: 01 – Education / Pedagogy

Рутковський М.С. Організація навчальної діяльності школярів 7-9 класів на уроках англійської мови (на основі дитиноцентрованого підходу). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 – «Освітні, педагогічні науки». – Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Запоріжжя, 2026.
Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами в системі загальної середньої освіти України, пов’язаними з реалізацією ідей гуманізації, демократизації та впровадженням Концепції Нової української школи. Сучасна освітня парадигма передбачає перехід від авторитарної, знаннєво-орієнтованої моделі навчання до особистісно зорієнтованої, діяльнісної та компетентнісної моделі, у центрі якої перебуває дитина як активний суб’єкт освітнього процесу. Особливої значущості ця проблема набуває в умовах викладання іноземної мови, де навчальна діяльність безпосередньо пов’язана з комунікацією, взаємодією, співпрацею та розвитком соціально-емоційної сфери підлітків.
У дисертації здійснено комплексний аналіз філософських, психологічних і педагогічних підходів до гуманізації освіти, особистісно орієнтованого та дитиноцентрованого навчання, соціо-емоційного розвитку школярів, організації групової та кооперативної діяльності. Уточнено зміст і співвідношення понять «дитиноцентрований підхід», «організація навчальної діяльності», «управління класом», «соціо-емоційне навчання» у контексті викладання англійської мови в закладах базової середньої освіти.
Обґрунтовано, що організація навчальної діяльності на уроках англійської мови повинна розглядатися не лише як сукупність методів і прийомів, а як цілісна педагогічна система взаємодії, що забезпечує розвиток суб’єктності учня, його автономності, відповідальності та здатності до рефлексії. Доведено, що ефективна організація класної роботи в умовах змішаного навчання вимагає інтеграції дидактичних, психологічних і технологічних компонентів.
Уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови реалізації дитиноцентрованого підходу в організації навчальної діяльності учнів 7–9 класів на уроках англійської мови, а саме:
1. Організаційно-суб’єктна умова, що передбачає побудову навчального процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії, використання малих гетерогенних груп із розподілом ролей, упровадження структурованої кооперативної діяльності, яка забезпечує активну участь кожного учня.
2. Середовищно-адаптивна умова, що полягає у створенні психологічно безпечного освітнього середовища, диференціації навчальних завдань відповідно до індивідуальних особливостей учнів, інтеграції цифрових технологічних рішень та елементів соціо-емоційного навчання.
3. Рефлексивно-мотиваційна умова, що передбачає впровадження формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання, розвиток навчальної рефлексії, формування внутрішньої мотивації до вивчення англійської мови.
На основі визначених умов розроблено педагогічну модель організації навчальної діяльності учнів 7–9 класів, яка охоплює цільовий, змістовий, процесуальний, результативний та діагностичний компоненти. Модель забезпечує інтеграцію рольової взаємодії, кооперативного навчання, цифрових інструментів і соціо-емоційних практик у межах змішаного освітнього середовища.
Експериментальна перевірка ефективності моделі здійснювалася у декількох закладах загальної середньої освіти. Дослідження включало констатувальний, формувальний та контрольний етапи. У процесі експерименту використовувалися методи анкетування, педагогічного спостереження, тестування рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності, діагностики навчальної мотивації та мовної тривожності, а також методи математичної статистики.
Результати показали, що успішна робота в групах залежить від: оптимального розміру групи; чіткого розподілу рлей; взаємозалежності між учасниками; різноманітності колаборативних завдань; чітких інструкцій і часових рамок; усвідомлення соціальної мети завдань. Ці чинники сприяють розвитку відповідальності, взаємопідтримки та почуття внеску, підкріплюючи гуманістичний аспект навчання.
Індивідуалізація дозволила враховувати потреби, інтереси та стилі навчання учнів. Залученість, автономія та ініціатива зросли на всіх рівнях здібностей, що свідчить про зниження тривожності та активнішу участь, особливо серед менш упевнених учнів.
Психологічно обґрунтовані методи та кооперативна взаємодія сприяли розвитку емпатії, довіри, неконфліктних відносин, стресостійкості, самовпевненості, комунікативних навичок та вмінь вести переговори, позитивно впливаючи на психологічне благополуччя учнів та демонструючи гуманістичний характер методики.
Використання інтерактивних технологій, онлайн-платформ, ігор, відеоконференцій та мобільних додатків підвищувало індивідуалізацію, залученість та розвиток компетентностей XXI століття (співпраця, критичне мислення, цифрова грамотність). Цифрові інструменти доповнювали групову роботу, підсилюючи її ефективність.
Порівняння даних, отриманих на констатувальному (початковому), формувальному та контрольному етапах за показниками мотивації, пізнавального інтересу та усвідомлення знань, показало суттєве покращення в експериментальних групах. Позитивна мотивація та ініціатива зросли, тоді як низька мотивація знизилася. Академічні досягнення покращилися, з більшою часткою учнів, які демонструють достатній і високий рівень знань. Статистичний аналіз (критерій Пірсона) підтвердив достовірність та стабільність результатів.
Усі компоненти дитиноцентрованої організації навчальної діяльності класу – від формування груп до оцінювання – підкреслюють повагу до індивідуальних сильних сторін, підтримку самоефективності, пріоритет співпраці над конкуренцією, відсутність покарань та створення довірчого, психологічно безпечного середовища.
На завершення, впроваджена система інтерактивної роботи в малих групах у межах дитиноцентрованого підходу виявилася ефективною, педагогічно обґрунтованою та гуманістично виправданою. Вона підвищує академічну успішність, мотивацію та інтерес до англійської мови, розвиває соціо-емоційні компетентності, забезпечує психологічний комфорт, підтримує особистісний розвиток і самореалізацію, а також сприяє гуманізації та модернізації освітнього процесу.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні та систематизації педагогічних умов дитиноцентрованої організації навчальної діяльності підлітків у процесі вивчення англійської мови; розробленні моделі інтеграції кооперативного навчання, соціо-емоційних практик і цифрових технологій; уточненні понятійного апарату проблеми; подальшому розвитку теорії гуманізації іншомовної освіти.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні наукових уявлень про сутність дитиноцентрованого підходу як методологічної основи організації навчальної діяльності, розширенні концептуальних засад організації навчальної діяльності класу у закладах базової середньої освіти, обґрунтуванні взаємозв’язку між соціо-емоційним розвитком учнів і результативністю навчання іноземної мови.
Практичне значення роботи полягає у створенні методичного інструментарію (алгоритмів організації роботи в малих групах, кейсів, рольових сценаріїв, цифрових шаблонів, діагностичних матеріалів), який може бути використаний учителями англійської мови в закладах загальної середньої освіти, у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників та у процесі підготовки майбутніх учителів.
Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація запропонованих педагогічних умов для профільної старшої школи з урахуванням кар’єрної орієнтації школярів та підготовки до міжнародних іспитів. Варто приділити увагу вивченню потенціалу генеративного штучного інтелекту як персоналізованого помічника для підтримки дитиноцентрованого навчання, що дозволяло б автоматизовано диференціювати завдання та створювати адаптивні навчальні сценарії для малих груп у реальному часі. Крім того, розробка діагностичних інструментів для оцінювання довгострокового впливу дитиноцентрованого навчання на формування цілісної мовної особистості в умовах цифрової трансформації освіти залишається актуальним науковим викликом.

Rutkovsky M.S. Classroom management in the 7-9th grades English lessons (applying the child-centred approach). – Qualifying scientific work on manuscript rights.
Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 – “Educational and Pedagogical Sciences”. – Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University, 2026.
The dissertation is devoted to the theoretical substantiation, development and experimental verification of pedagogical conditions for classroom management of students in grades 7–9 in English lessons based on the child- centred approach.
The relevance of the study is determined by transformational processes in Ukrainian general secondary education connected with the humanisation and democratisation of schooling and the implementation of the New Ukrainian School reform. The contemporary educational paradigm requires a shift from a teacher- centred, knowledge-transmission model towards a learner-oriented, competence- based and activity-focused model in which the student acts as an active subject of the educational process. This issue is particularly significant in foreign language teaching, where learning is inherently communicative and closely connected with interaction, cooperation, and socio-emotional development of adolescents.
The dissertation provides a comprehensive analysis of philosophical, psychological and pedagogical approaches to the humanisation of education, personality-oriented and child-centred learning, socio-emotional development, and cooperative classroom practices. The conceptual framework of the research clarifies the essence and correlation of the notions “child-centred approach”, “organisation of learning activities”, “classroom management”, and “socio- emotional learning” in the context of English language teaching in basic secondary school.
It is substantiated that the organisation of learning activities in English lessons should be understood not merely as a set of teaching techniques but as an integral pedagogical system of interaction that ensures the development of learner subjectivity, autonomy, responsibility and reflective skills. Effective classroom management in a blended learning environment requires the integration of didactic, psychological and technological components.
For the first time, the following pedagogical conditions for implementing a child-centred approach in English lessons for grades 7–9 have been theoretically substantiated and experimentally verified:
1. Organisational and subject-oriented condition, ensuring subject-to-subject interaction, structured small heterogeneous group work with role distribution, and active involvement of every learner.
2. Environmental and adaptive condition, focused on creating a psychologically safe and differentiated learning environment through the integration of digital tools and socio-emotional learning practices.
3. Reflective and motivational condition, involving formative assessment, self- and peer-assessment, development of reflection, and enhancement of intrinsic motivation.
Based on these conditions, a pedagogical model of classroom management was developed, including target, content, procedural, diagnostic and result components. The model integrates cooperative learning, role-based interaction, digital solutions and socio-emotional practices within a blended educational environment.
The experimental study included diagnostic, formative and control stages and was conducted in several secondary schools. Research methods comprised questionnaires, classroom observations, testing of communicative competence, diagnostics of learning motivation and language anxiety, and statistical data processing.
The results showed that successful group work depends on: optimal group size; clear role allocation; interdependence among members; variability in collaborative activities; clear instructions and timeframes; understanding the social purpose of tasks. These factors foster responsibility, mutual support, and a sense of contribution, reinforcing the humanistic dimension of learning.
Individualisation allowed addressing students’ needs, interests, and learning styles. Engagement, autonomy, and initiative increased across all ability levels, demonstrating reduced anxiety and enhanced participation, particularly among less confident students.
Psychologically informed methods and cooperative interaction promoted empathy, trust, non-conflict relationships, stress resilience, self-confidence, communication skills, and negotiation abilities, positively impacting students’ well-being and demonstrating the humanistic character of the methodology.
The use of interactive technologies, online platforms, games, video conferencing, and mobile applications enhanced individualisation, engagement, and 21st-century skills (collaboration, critical thinking, digital literacy). Digital tools complemented group work, reinforcing its effectiveness.
Comparison of the data obtained at the ascertaining (baseline), formative and control stages based on motivation, cognitive interest, and knowledge retention showed significant improvement in experimental groups. Positive motivation and initiative increased, while low motivation decreased. Academic achievement improved, with a higher proportion of students demonstrating sufficient and high levels of knowledge. Statistical analysis (Pearson’s criterion) confirmed the reliability and stability of the results.
All components of child-centred classroom management – from group formation to assessment–emphasise respect for individual strengths, support for self-efficacy, collaboration over competition, absence of punishment, and creation of a trusting, psychologically safe environment.
The implemented small-group interactive system within a child-centred approach proved effective, pedagogically sound, and humanistically justified. It enhances academic performance, motivation, and interest in English, develops socio-emotional competencies, ensures psychological comfort, supports personal growth and self-realisation, and contributes to the humanisation and modernisation of the educational process.
The scientific novelty lies in identifying and systematising pedagogical conditions of child-centred classroom management in English lessons; developing a model integrating cooperative learning, socio-emotional practices and digital technologies; clarifying key conceptual definitions; and further developing the theory of humanised foreign language education.
The theoretical significance consists in expanding the understanding of child-centredness as a methodological basis for organising learning activities and substantiating the relationship between socio-emotional development and the effectiveness of foreign language learning in adolescence.
The practical significance is reflected in the development of methodological tools (algorithms for small-group work, role-play scenarios, case studies, digital templates, diagnostic instruments) that can be applied by English teachers, in in- service teacher training, and in pre-service teacher education programmes.
Promising directions for further research include adapting the proposed pedagogical conditions for profiled upper secondary school, considering students’ career orientation and preparation for international examinations. Attention should be given to exploring the potential of generative artificial intelligence as a personalised assistant to support child-centred learning, which would allow automated task differentiation and the creation of adaptive learning scenarios for small groups in real time. In addition, the development of diagnostic tools to assess the long-term impact of child-centred learning on the formation of a holistic language personality in the context of digital transformation of education remains a relevant research challenge.