Адміністративні покарання за зберігання наркотиків: порівняння українського та міжнародного досвіду

Стаття присвячена дослідженню адміністративних покарань
за зберігання наркотиків в Україні та порівнянню українського досвіду з міжнародною практикою. Проблема незаконного зберігання наркотичних засобів є актуальною для багатьох країн світу, що зумовлює необхідність аналізу законодавства та ефективності правозастосування у цій сфері. В Україні зберігання наркотиків без мети збуту в невеликих кількостях регулюється статтею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає покарання у вигляді штрафів або адміністративного арешту. У статті проаналізовано міри адміністративних покарань у таких
країнах, як Німеччина, Франція, Данія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Португалія, Великобританія, США та Канада. Виявлено, що в багатьох країнах адміністративні санкції є жорсткішими, порівняно з Україною, проте в окремих країнах (Португалія, Швеція) акцент робиться на реабілітаційних програмах, які спрямовані на допомогу особам, що страждають від наркотичної залежності. Відзначається прогресивність означеного підходу, позаяк метою політики в галузі наркотиків має бути не боротьба з наркозалежними людьми, а допомога таким людям в поєднанні із боротьбою з розповсюдженням наркотиків. Цей підхід дозволяє не тільки знижувати кількість рецидивів, але й зменшувати соціальну шкоду від наркозалежності.
Порівняльний аналіз свідчить на користь того положення, що в Україні мають місце відносно легкі покарання за правопорушення означеного виду. При цьому доводиться, що національному законодавцеві варто враховувати міжнародний досвід у сфері поєднання адміністративних санкцій із реабілітаційними заходами. Саме таке поєднання є найбільш ефективним у світлі ефективної боротьби з розповсюдженням наркотичних засобів. У статті наводяться рекомендації щодо можливих змін у законодавстві України для покращення системи адміністративних покарань та їхньої ефективності.