Гарденотерапія як засіб психоемоційної підтримки сімей, що виховують дітей з особливими освітніми потребами

У статті розглядається актуальна проблема психосоціальної підтримки сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), через упровадження інноваційних природоорієнтованих методів, зокрема гарденотерапії. Підкреслюється значущість ролі родини у процесі соціальної інтеграції дитини з особливими освітніми потребами, водночас вказується на високий рівень емоційного виснаження батьків. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід використання садової терапії як ресурсу емоційного відновлення, стабілізації психоемоційного стану та розвитку позитивного батьківства. Метою статті є обґрунтування ефективності гарденотерапії як засобу психоемоційної підтримки родин, що виховують дітей з особливими освітніми потребами, а також виявлення можливостей інтеграції цієї практики в систему соціально-психологічного супроводу. Для досягнення мети було проведено емпіричне дослідження за участі 60 осіб – батьків і підлітків з особливими освітніми потребами. Учасники пройшли програму гарденотерапії, яка включала садівничі практики, арттерапію та рефлексивні заняття. Результати дослідження засвідчили значне зниження рівнів депресії (на 36–37%) та тривожності (на 16–20%) у батьків і дітей, що підтверджується даними психодіагностичних методик BDI, CDI та STAI. Було виявлено покращення показників соціальної адаптації (на 18–30%), згідно із SASS, зростання якості життя в усіх вимірюваних доменах за WHOQOL-BREF та WHOQOLYouth, а також позитивну динаміку самооцінки й образу «Я» за методикою «Особистісний диференціал». Дані підтверджують позитивний вплив садово-терапевтичної програми на емоційне благополуччя, соціальну включеність і внутрішньосімейну взаємодію. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному міждисциплінарному аналізі впливу гарденотерапії на різні аспекти психосоціального функціонування сімей з дітьми з особливими освітніми потребами, а також у розробленні авторської програми садової терапії, адаптованої до українських соціокультурних умов. Отримані результати підтверджують доцільність включення гарденотерапії до практики соціально-психологічного супроводу як ефективного інструменту зміцнення емоційної стійкості, адаптації та підвищення якості життя родини.