Специфіка біоекомедицини в контексті громадського здоров’я

У статті проаналізовано й узагальнено фактичний матеріал щодо особливостей феномену біоекомедицини з позицій громадського здоров’я. Відзначено, що це поняття узагальнює знання предметних галузей біології, екології та медицини та трансформує їх у певну систему знань, спрямовану на розв’язання найактуальніших з погляду активного та повноцінного життя людини проблем. Мета статті – розкрити особливості сучасної моделі біоекомедицини та її складових в аспекті громадського здоров’я. Обґрунтовано узагальнений зміст поняття та охарактеризовано магістральні лінії побудови моделі біоекомедичної системи з позицій інформаційно-структурного моделювання. На основі структурно-логічного імперативу охарактеризовано об’єкт, предмет, базовий метод та основні поняття цієї галузі науки. Головна ідея біоекомедицини в контексті громадського здоров’я в межах єдиного інформаційного простору – об’єднання інформаційного поля знань біології, екології та медицини на основі використання останніх досягнень в інформаційних технологіях. Визначено, що об’єктом біоекомедицини є складна система: людина + навколишнє екосередовище – природне (довкілля), соціальне, інтелектуальне, духовне; основним методом цієї галузі науки є інформаційні технології. Охарактеризовано основні принципи єдності інформаційного простору біоекомедицини: принцип узагальнення інформаційного поля знань, принцип системності дослідження, принцип гомеостазу на різних рівнях організації біосистеми, принцип адекватності взаємодії системи та середовища, принцип еволюційної компенсації, принцип гуманізації, принципи етики та естетики взаємодії людини з екосередовищем, принцип інтелектуалізації інформаційного простору біоекомедицини. Доведено, що алгоритм досягнення глобальної мети біоекомедичної галузі у вигляді сукупності принципових положень відображає сутність системного підходу при розв’язанні завдань громадського здоров’я завдяки забезпеченню системно-середовищного гомеостазу людини й екосередовищ, що її оточують.