Використання технології розвитку критичного мислення в навчанні шкільного курсу географії

Стаття присвячена вкрай актуальній темі використанню сучасних педагогічних технологій у навчанні шкільного курсу географії. Визначено, що сутність технології критичного мислення полягає в дискретності, відсутності категоричності та авторитарності з боку вчителя і надання можливості учневі пізнавати себе в процесі здобуття знань. Встановлено, що розвиток критичного мислення учнів у навчанні шкільної географії можливий за дотримання таких умов: вчитель: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що їм не загрожує ризик бути неправильно зрозумілими; довіра до кожного учня; учні: розвиток впевненості в собі та розуміння цінності своїх ідей і думок; активна участь у процесі навчання; повага до різних думок. В результаті аналіз науково-педагогічної літератури було встановлено, що в основі технології критичного мислення лежить базова модель, що складається з трьох фаз: перша фаза (виклик) орієнтована на актуалізацію наявних знань, формування особистісного інтересу до отримання нової інформації та ціннісного ставлення до предмета; друга фаза (стадія осмислення) – головними завданнями є активне отримання інформації, співвіднесення нового з уже відомим, систематизація, відстеження власного розуміння; третя фаза (рефлексія) спрямована на підсумовування та систематизацію нової інформації, вироблення власного ставлення до матеріалу, що вивчається, і формулювання запитань для подальшого просування в інформаційному полі. Розглянуті в роботі кластерні та інсертні методи розвитку критичного мислення є засобом контролю розуміння матеріалу, що сприяє розвитку аналітичного мислення.
Отже, використання технологія критичного мислення на уроках географії сприяє актуалізації наявного в учнів досвіду та знань, стимулюванню розумової діяльності, розвитку творчого типу мислення. Вона дає змогу ефективно розвивати географічне мислення.