Роль родини у вихованні толерантності дітей раннього віку

У статті розглянуто актуальну на сьогодні проблему – роль родини у виховані толерантності дітей раннього віку в сучасному змінному соціумі. Надано тлумачення змісту терміну «толерантність», представлено основні
напрацювання науковців з даного питання. Розглянуто та проаналізовано головні законодавчі документи України,
які акцентують увагу на виховання толерантності у дітей раннього віку. Підкреслено відмінність поняття «толерантність» від поняття «терпимість». Досліджено, що толерантність не тотожна терпимості, терпимість йде
від вищого до нижчого, а толерантність, це повага іншого, як рівного. Аргументовано доцільність початку формування толерантності дітей раннього дошкільного віку в умовах родинного виховання. Підкреслюємо, що виховання
толерантності підростаючого покоління необхідна умова у взаєминах між окремими особами, в сім’ї та громаді,
у дитячих навчальних закладах, школах, університетах та осередках неформальної освіти, вдома і на роботі необхідно формувати атмосферу толерантності, стосунки відкритості, уважність один до одного, почуття солідарності
та гідності. Наголошуємо, що при спілкуванні з членами родини зростає орієнтація дитини раннього віку на соціально
прийнятні норми взаємодії; відчуваючи єдність з рідними людьми, дитина вчиться співпереживати, співчувати, підтримувати та допомагати іншим. Виділено рекомендації для батьків/опікунів, які допоможуть правильно виховувати
толерантну особистість по відношенню до інших «не таких як ми» людей. Зазначено педагогічні умови формування
толерантності у дітей раннього віку в умовах родинного виховання з урахуванням принципів з «Декларації принципів
толерантності». Переконані, що головними методами виховання толерантності дитини раннього віку в родині є власний приклад дорослих, спільні з батьками/опікунами ігри та заняття, бесіди, прогулянки.