Методичні аспекти формування картографічної грамотності учнів під час вивчення шкільного курсу географії

У статті порушується питання, пов’язане з процесом формування картографічної грамотності
учнів загальноосвітніх навчальних закладів під час вивчення шкільного курсу географії. Проведено
глибокий дослідний аналіз методики використання картографічних матеріалів у навчанні шкільного
курсу географії.
Встановлено, що картографічну грамотність формують поетапно, вирішуючи три основні
завдання: навчити учнів розуміти, читати, знати карту. Доведено, що формування картографічної грамотності та культури виконання картографічних зображень має здійснюватися послідовно.
Важливу роль у своїй грають практичні завдання, пов’язані з роботою на контурних картах і з географічними атласами. Вони розвивають пам’ять, увагу, художню уяву та просторове сприйняття,
сприяють запам’ятовування картографічного змісту та локалізації об’єктів, що вивчаються.
Робота на контурних картах завжди має творчий характер, тому вимагає точності та акуратності, дотримання правил та принципів картографування. Географічні карти атласів, залежно від
їхньої тематики, відображають суттєві риси картографованої території, що полегшує її наочне
уявлення, а «зчитувана» з них інформація становить важливий базис змісту предмета.
Проведені дослідження дозволяють констатувати, що значну різноманітність у навчальну діяльність учнів вносять проектні та модельні картографічні завдання, які активізують їх розумові
навички та підвищують інтерес до предмету. Вони дозволяють учням виступити як самостійними
дослідниками, застосувавши власну творчу методику їх виконання, досягти необхідного результату.
У процесі виконання цих завдань учні не тільки закріплюють знання, які вже у них є, але й набувають
нових теоретичних знань, розвивають свої загально-навчальні і предметні вміння, вдосконалюючи їх.
При цьому не можна абсолютизувати метод проектного картографічного моделювання в навчанні
шкільної географії, необхідно підходити до його застосування на уроках та позаурочній діяльності
вибірково, відповідно до вікових психолого-педагогічних особливостей учнів та наявним рівнем розуміння предмета.