Фестивалі духовних піснеспівів у соціокультурному просторі України кінця ХХ – початку ХХІ століть

полягає у дослідженні діяльності фестивалів духовних піснеспівів у контексті розвитку
музичної культури України кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія. Дослідження побудовано на історичному
і культурологічному підходах. Застосовується також системний метод – для характеристики фестивалів
православної музичної традиції у їх зв‘язках з іншими компонентами культури; соціокультурний метод – при
вивченні соціокультурних складових художнього феномену фестивалю. Наукова новизна роботи полягає в
тому, що вперше комплексно проаналізовано діяльність фестивалів православної духовної музики як
новітнього явища в музичній культурі України. Висновки. Виникнення та активне функціонування фестивалів
духовних піснеспівів є однією з провідних тенденцій розвитку музичної культури православ‘я в Україні. Ідейне
спрямування фестивалів передусім релігійного змісту, і, окрім подолання негативних тенденцій у сфері
культури, їх провідною функцією є відродження православних традицій. Фестивалі духовної музики в Україні
нині виконують дві основні функції: просвітницьку та культуротворчу. Вони сприяють відродженню традицій
православної музичної культури; демонструють традиції православ‘я в сучасних соціокультурних умовах;
відроджують багатовікові традиції духовного хорового співу України; сприяють задоволенню потреб населення
в культурно-просвітницьких заходах духовної, високоморальної спрямованості.