Ґендерний складник розвитку системи соціального захисту в Україні

У статті аналізуються чинники функціонування системи соціального захисту населення як відкритої, розалуженої, багаторівневої й багатофункціональної системи, спрямованої у своїй діяльності на підтримання
індивідуально-суспільної рівноваги, активізацію соціально-економічного потенціалу й запобігання негативним
наслідкам трансформаційних процесів та мінімізацію соціальних ризиків у суспільстві шляхом законодавчого,
економічного, організаційного, управлінського та освітнього забезпечення гендерної рівності. Обґрунтовано використання для соціально-економічного аналізу системи соціального захисту низки категорій, в яких відображено
сутність взаємовпливу економічної, соціальної, політичної, організаційної та правової підсистем системи соціального захисту населення та їхню роль у розвитку сталих суспільних відносин. На матеріалах законодавчих,
правничих та інших галузевих джерелах досліджено засади інтегрування ґендерного підходу в державну політику України на міждержавному, національному і місцевому рівнях та дано оцінку дієвості державних та галузевих заходів щодо першочергової імплементації Директиви 79/7/ЄЕС про поступове запровадження принципу
рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення. Виявлено основні проблемні аспекти
впровадження механізмів соціального забезпечення, політики зайнятості, охорони здоров’я, що чинять суттєвий вплив на стан ґендерної рівності в Україні.