Дискурс соцреалізму: комунікативні стратегії й тактики

У статті осмислена проблема формування соцреалістичного дискурсу в українському соціокультурному просторі 30-х років ХХ століття. Зокрема зроблена спроба подати загальну характеристику системі державного регулювання літературно-мистецького життя, визначити роль ідеології в конструюванні художніх практик національного письменства та окреслити межі ідеологічного й естетичного компромісу митця, прийнятного для збереження ілюзії свободи творчості. За предмет дослідження обрано комунікативні стратегії й тактики, актуалізовані волюнтаристськими інтенціями революційної культури, її спрямуванням на перетворення життя і психіки людини. Аналіз комунікативних ситуацій у контексті соціальної реальності 1930-х років дав можливість стверджувати, що соцреалізм як «офіційне сховище державних міфів» (К. Кларк) визначав відповідну логіку функціонування й оприявнення ілюзорної, віртуальної актуальності homo descriptus.
Ключові слова: дискурс, соцреалізм, ідеологія, художня творчість.