Генеза наукових підходів до дефініці “здоров’язбереження”

У статті аналізуються підходи до визначення поняття “здоров’язбереження”, що
поєднують у собі всі сфери соціального життя пов ’язані із захистом, збереженням,
формуванням та зміцненням здоров’я громадян держави. Актуальність дослідження
пояснюється значенням “здоров’язбереження” в розв’язанні соціально значущої проблеми
охорони здоров’я особистості через залучення до здорового способу життя; великим
потоком педагогічних досліджень в цій області; необхідністю приведення в систему
розрізнених теоретичних знань. Виявлення особливостей окремих теорій необхідно для їх
подальшого розвитку та впровадження в практику, для забезпечення наступності
теоретичних досліджень. Досліджено, що здоров ’язбереження формує поведінку, охоплює
цілісну систему ціннісно-смислових установок, емоційно-вольового досвіду, спрямована на
самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення індивідуального здоров ’я, базується на
готовності до практичної діяльності по збереженню здоров ’я.