Соціальні перетворення в Україні як фактор гендерної асиметрії на ринку праці

У статті йдеться про суттєві зміни у сфері
зайнятості населення й гендерному балансі,
що відбувалися з набуттям незалежності
в Україні. Щорічна статистика фіксує приблизно паритетні показники розподілу тих,
хто працює, за ознакою статі. Водночас
існує стійка гендерна асиметрія на ринку
праці за сферами зайнятості чоловіків і
жінок. Статистика свідчить про існування
не лише горизонтальної, а й вертикальної сегрегації ринку праці, адже економічні
реформи спричинили проблему безробіття
жіноцтва, яке внаслідок успадкованої з
радянських часів традиції здебільшого було
зосереджене у сфері освіти, культури, охорони здоров’я – бюджетних сферах не лише
з найнижчою заробітною платою, а й таких,
де відбувалися найбільші скорочення. У країні зберігається гендерний розрив у розмірі
заробітної плати. Причому така розбіжність спостерігалася в більшості видів економічної діяльності.
Розглянуто появу нового явища в гендерних відносинах в Україні, участі жінок у приватному підприємстві, появу та легалізацію
якого розцінюють як ключову зміну в країнах
колишнього СРСР. Приділено увагу одному з
дієвих засобів збільшення економічних прав і
можливостей, «соціальному ліфту», що підвищує соціальні можливості особистості,
її вертикальну мобільність – підвищення
освітнього рівня. Спостерігається пряма
кореляція між рівнем освіти й рівнем зайнятості: серед осіб із повною вищою освітою
спостерігається найвищий рівень зайнятості. Однак специфічною рисою і сталою
тенденцією українського ринку праці є відсутність прямої кореляції заробітної плати
з професійно-кваліфікаційним рівнем працівників, причому гендерний розрив у заробітній платі збільшується зі зростанням
кваліфікаційного рівня працівника. Тобто
набуття освіти вищого рівня сприяє підвищенню зайнятості жіноцтва, але не забезпечує йому належного становища на ринку
праці та гідних заробітків. Традиційним, глибоко вкоріненим у свідомість наших співвітчизників і співвітчизниць залишається стереотип, що заміжня жінка, яка є освіченою,
працює, але є передусім дружиною й матір’ю,
має допомагати чоловікові, навіть на шкоду
власним прагненням до самореалізації та
професійному успіху й реальним кар’єрним
можливостям.