Методичні аспекти розвитку музично-слухових уявлень учнів молодших класів мистецьких шкіл

Статтю присвячено розгляду методичних аспектів розвитку музично-слухових уявлень учнів молодших класів мистецьких шкіл. Проаналізовано досліджувану проблему в науковій літературі, музично-педагогічній теорії та практиці. Визначено структуру та сутність музично-слухових уявлень молодших школярів у процесі інструментального навчання, окреслено ефективні методи їх розвитку. Встановлено, що найпростіші слухові навички виступають першою ланкою в процесі становлення творчої
особистості музиканта, а усвідомлення специфіки проявів та характерних особливостей музично-слухових уявлень юних виконавців сприятиме ефективному оволодінню навичками гри на інструменті.
Визначено, що музично-слухові уявлення є специфічним психічним феноменом, який простежується в процесі взаємодії мнемічного, імажитивного та просторового компонентів. Розглянуто
уявлення як процес, модель, рівень психічного відображення дійсності. Доведено, що музично-слухові уявлення виступають необхідною ланкою виконавського процесу та складаються з внутрішньослухових та рухо-моторних уявлень, контролю реального звучання та необхідної слухової корекції.
Обґрунтовано ефективні методи розвитку музично-слухових уявлень, серед яких домінують вправи щодо активізації слухання музики, знаходження асоціацій до відповідного образу,
інтегрованих знань, пластико-рухових та театральних імпровізацій.
Встановлено, що позитивні зміни структурних взаємозв’язків прояву індивідуально-психологічних особливостей учнів молодших класів суттєво позначаються на рівні розвитку музичнослухових уявлень і загальній результативності під час виконавської діяльності.
Доведено, що асоціативне мислення учнів значно активізується після створення проблем- них ситуацій у процесі заняття. Відзначено, що ефективне використання комплексу методів
розвитку музично-слухових уявлень молодших школярів можливе тільки в тому випадку, коли
основним принципом інструментального навчання виступає відповідність обраних засобів індивідуально-психологічним особливостям інструменталістів.