Парадинамічні взаємодії вітроенергетичних споруд у прибережній смузі моря

Парадинамічні взаємодії визначені як вид двосторонніх функціональних взаємодій, що проявляються між кількома контактуючими об’єктами чи середовищами шляхом речовинно-енергоінформаційного обміну. У статті наголошується на існуванні значного різноманіття парадинамічних взаємодій, які виникають в результаті будівництва та експлуатації вітроенергетичних споруд та ліній електропередач з довкіллям. Їх приуроченість до прибережної смуги Азовського моря ще більше урізноманітнюють ці взаємодії. Такі взаємодії проявляються з різними наслідками і часто непередбачувані для здоров’я людини і тварин.
У статті здійснено спробу виявити прямі і зворотні взаємодії: перші відображують вплив вітрової турбіни чи іншої енергетичної споруди на довкілля та його окремі складові, а зворотні – вплив довкілля. Прямі взаємодії проявляються у вигляді інтерференції між вітряками, у впливі через шуми та вібрацію, механічний вплив на летючих тварин, вплив на людину через зміни естетичних якостей довкілля та ін. Зворотний вплив довкілля та його складових на споруди вітрових електростанцій та
лінії електропередач першочергово проявляється у високій хімічній активності приморського середовища, прискореному ході корозійних процесів, зіткненні літаючих живих організмів зі спорудами тощо. Дослідження впливу вітрогенераторів та ліній електропередач на довкілля і навпаки в Україні є малочисельними або й взагалі мають гриф «для службового використання».
Закритість інформації породжує чутки серед місцевого населення про можливі види «шкоди» від роботи вітряків та ліній електропередач. У зв’язку з цим необхідно «відкрити» вже наявні результати впливу, а за необхідності – налагодити систему регулярних інструментальних спостережень за довкіллям та живими організмами в зонах розміщення ВЕС та ЛЕП. Відкритість
інформації спричинить зміну відношення місцевих жителів до джерел альтернативної електроенергетики.
Ключові слова: парадинамічні взаємодії, приморське середовище, вітрогенератор.