Голодомор 1932-33 років в Україні у дослідженнях польських науковців

У статті проведено дослідження польської наукової літератури з історії радянського голоду 1932-33 років в Україні з метою встановлення здобутків істориків, виявлення проблем, особливостей, та тенденцій дослідження
теми. Польські науковці надбали за три десятиліття дослідження Великого голоду монографії теоретичного змісту, історіографічні та джерелознавчі видання, публікації мемуарів та дипломатичних документів, що складає значний інтелектуальний доробок у порівнянні з іншими країнами. Водночас спостерігається брак синтезних праць з історії Голодомору, які увібрали би в себе теоретичні здобутки і нові історичні джерела, що стали доступними дослідникам останнім часом. Домінуючим концептуальним напрямом польської історіографії Голодомору утвердилася його геноцидна версія, яка найбільш послідовно проявилася в дослідженнях Ч. Райци, Р. Кушнєжа, Я. Бруського. Інша особливість польських студій – найчастіше звернення до дипломатичних документів та польської преси 30-х років, де висвітлювалися події в Україні, найперше, у
Мархлевському національному районі на Житомирщині.
Вважаємо, що величезна кількість опублікованих джерел, відкриває для польських науковців перспективи емпіричного дослідження проблеми Голодомору, зокрема, в світлі історії повсякденності, соціальної та культурної історії, а також розробки синтезних праць міжпредметного характеру.