Морфологічні особливості українських запорізько-надазовських говірок

Мета дослідження– аналіз особливостей українських запорізько-надазовських говірок на рівні морфології (словозміни) у порівнянні із літературною мовою та відповідними фактами інших діалектів української мови. Об’єктнаукової студії становлять українські запорізько-надазовські говірки. Предметдослідження – особливості цих гові-рок на рівні морфології (словозміни). Матеріаломаналізупослужили польові записи, зібрані у населених пунктах 5 південних районів Запорізької області (Бердянському, Приморському, ІІриазовському, Мелітопольському і Якимів-ському). Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано експедиційний і стаціонарний методи дослідження діалектів, а також описовий метод, метод порівняльно-зіставного аналізу та частково використовувалися класи-фікаційний прийом аналізу і статистичний метод. Наукова новизна дослідження ґрунтується на тому, що вперше в українському мовознавстві здійснено загальний огляд морфологічних особливостей українських запорізько-надазовських говірок на значному діалектному матеріалі на основі його теоретичного осмислення. У результаті дослі-дження було виявлено: 1)морфологічні відмінності, що спричинені особливостями фонетики діалектів, які були на початковому етапі формування запорізько-надазовських говірок основними і певною мірою виявляються у діалек-тних словоформах при відмінюванні та дієвідмінюванні; 2) явища, що зумовлені різними напрямками граматичної аналогії, найпомітнішим виявом якої в запорізько-надазовських говірках є взаємодія основ іменника з твердими і м’якими приголосними. Висновки: за більшістю виявлених морфологічних особливостей запорізько-надазовські говірки є українськими степовими південно-східними, але в окремих випадках вони засвідчують спорідненість із полтавськими та слобожанськими. Це зумовлено як історією формування досліджуваного ареалу, так і складними за своєю природою мовними процесами, що тут мають місце.