Концептуалізація системи сімейно-орієнтованого психолого-педагогічного супроводу родини, яка виховує дитину з особливими потребами. Психологічні детермінанти особистісного прийняття батьками дітей з інвалідизуючими захворюваннями

Розділ монографії присвячений аналізу психологічних засад організації конструктивної роботи психолога з батьками, які виховують дітей з інвалідизацією. Виділені такі основні теоретичні моделі, як психологічна модель, педагогічна модель, медична модель, соціальна та діагностична моделі. В статті проаналізовані основні психологічні особливості ставлення батьків до дітей з особливими потребами. В рамках теоретичного аналізу виокремлені напрямки та алгоритм реалізації психологічного супроводу сімей з дітьми-інвалідами. Авторами також визначено, що особистісне прийняття включає в себе цілісну систему різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються по відношенню до неї, особливостей сприйняття та розуміння характеру дитини, її вчинків. Це визнання права дитини на властиву їй індивідуальність, несхожість на інших, у тому числі несхожість на батьків. У ситуації з дитиною з особливими потребами – це найбільш актуально. Також у рамках особистісного прийняття або неприйняття дитини формується психологічний і емоційний стан батьків, та рівень спілкування у родині, коли з'являється дитина з особливими потребами. Психологічне ставлення батьків до дитини з особливими потребами залежить від багатьох чинників: психофізіологічних (стан здоров’я дитини та її батьків, оцінка спеціалістами рівня й перспектив розвитку дитини); економічних (стабільна спроможність вдовольняти базові потреби всіх членів родини); виховних (спроможність усієї родини та зокрема батьків до гармонійного виховання дітей із особливими потребами); соціальних (визнання у суспільстві важливості батьківської діяльності з виховання догляду за такими дітьми). Позитивний ефект в процесі корекції неефективного батьківського ставлення до дитини з особливими потребами досягається шляхом цілеспрямованого та комплексного впливу на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти.