Акулова, Н. Ю. (2017) Відлуння Сезанна у прозі Д. Г. Лоуренса 1920-х років. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (11–12). с. 161-165.
|
Text
Akulova_2017_161.pdf Скачати (600kB) | Перегляд |
Резюме
Статтю присвячено аналізу особливостей впливу живопису Сезанна на зрілу прозу Д. Г. Лоуренса. Із цією метою простежено зв’язок революційного новаторства французького митця з художньою концепцією британського письменника, яку відображено в його критичних есеях та прозі 1920-х років. З’ясовано, що форми присутності сезаннівської естетики в наративному просторі новел, повістей та романів Д. Г. Лоуренса вказаного періоду різноманітні: від прецедентних номінацій до непрямих екфраз і формальних принципів образотворення. Доведено, що їх функція здебільшого – генерування смислу в творах: з творчістю Сезанна письменника пов’язує ідея інтуїтивної свідомості, яка долає усталені ментально-візуальні кліше й дозволяє осягнути істинну реальність в усій її перманентній плинності та повноті. Крізь таку призматику розглянуто творче осмислення Д. Г. Лоуренсом проблем фотографічного бачення, тотальної візуалізації та страху «прокреативного» тіла. Ключові слова: пейзаж, натюрморт, поетика візуальності, екфраза, оптичні кліше, інтуїтивна свідомість, страх «тіла».
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Теми: | P Мова та література > PR Англійська література |
Підрозділи: | Філологічний факультет > Кафедра української і зарубіжної літератури |
Користувач, що депонує: | Кафедра української мови |
Дата внесення: | 31 Трав 2019 08:45 |
Останні зміни: | 02 Жов 2019 05:51 |
URI: | http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/3759 |
Виконати (потребує авторізації)
Перегляд елементу |