Сіроштан, Т. В. (2020) Абстрактні іменники на -ок в історії української мови. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (13). с. 165-170.
|
Text
Сіроштан_стаття.pdf Скачати (890kB) | Перегляд |
Резюме
У статті простежено динаміку лексико-словотвірних типів абстрактних іменників на -ок в історії української мови, визначено продуктивність суфікса від прасловʼянської доби до сьогодні. Встановлено, що абстрактна лексика з’являється на найвищому рівні розвитку мислення і позначає поняття, що не мають реального втілення, тобто вказують на стан, почуття, процес, якість, риси характеру, різні вияви інтелектуального рівня людини, відносини між особами, народами, поняття етикету, є науковими та виробничими термінами (думка, спів, злість, фарбування, малювання, ясність, дрімота). Частина іменників з абстрактним значенням має у словотвірній структурі формант -ок, що зумовлює інтерес до історії лексико-словотвірних типів таких абстрактів. Суфікс -ок активно функціонував уже в прасловʼянській мові, проте своїм походженням сягає індоєвропейських часів. Його основне призначення – оформлювати словотвірну структуру демінутивних понять та субстантивованих прикметників і числівників, проте перші іменники з абстрактним значенням на -ок зʼявилися ще в дописемний період. Це переважно віддієслівні утворення на позначення узагальненої дії (*datúkú, *kladúkú). У давній русько-українській мові ХІ–ХІІІ ст. зафіксовані перші десубстантиви (брhзокú) та конфіксальні утворення (недостатúкú). Протягом середньоукраїнської доби ХІV–ХVІІ ст. відбувалися процеси формування основних лексико-словотвірних типів абстрактів із аналізованим формантом, склад таких дериватів активно поповнювався новотворами (достатúкú, оучинокú). У новій українській мові з кінця ХVІІІ ст. виразно окреслюється група іменників на позначення короткотривалої результативної дії (ковток, стрибок) та узагальненої опредметненої дії (збиток, відпочинок). Найменування з іншою семантикою є менш поширеними. У ХІХ – на початку ХХІ ст. такі абстракти не стали поширеним явищем української мови (словники новотворів останніх двох десятиліть фіксують лише поодинокі утворення), проте зберігають тенденцію до позначення нетривалої результативної дії.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Теми: | P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література > Українська мова та література |
| Підрозділи: | Філологічний факультет > Кафедра української мови > Фахові видання |
| Користувач, що депонує: | Кафедра української мови |
| Дата внесення: | 30 Груд 2020 13:15 |
| Останні зміни: | 30 Груд 2020 13:15 |
| URI: | http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/11268 |
Виконати (потребує авторізації)
 |
Перегляд елементу |
