Філософсько-антропологічна концептуалізація історичного світу: досвід феноменології

Розмаїття феноменів духовної культури, що становлять основу життєвого світу людини, розширення обріїв та безперервне ускладнення значеннєвого змісту цього світу, його багатовимірність – усе це змушує сьогодні думати про людину як про історично наперед невизначену, несамототожну, непередбачувану істоту. У ситуації зміни наукової парадигми в проблемі людина й історія виникає гостра потреба перегляду багатьох традиційних проблем і теорій історичної антропології з інших методологічних позицій, зокрема їх адаптації до сучасного розуміння сутності людини й тих її стосунків зі світом та іншою людиною, в які вона вступає. Філософська антропологія, розглядаючи людину як особистість, котра перебуває в постійній зміні і становленні, котра усвідомлює свої невичерпні можливості, вказує на те, що не можна обмежуватися розглядом людини та її історії лише у дусі “проекту …