Дефініція змісту понять «компетентність» і «компетенція» в світлі сучасної освітньої парадигми

Анотація. У статті проведено аналіз формулювання та осмислення поняття компетентності в контексті педагогічної діяльності.Особливу увагу приділено різним підходам до визначення цього поняття, що пропонуються сучасними дослідниками як в Україні, так і за її межами. Розглядаються
погляди вітчизняних та зарубіжних науковців, які досліджують сутність, структуру та значення компетентності для успішної реалізації педагогічнихзавдань. Визначено, що поняття компетентності формулюється через низку
\ ключових категорій, таких як: поінформованість і обізнаність особистості; інтегрована здатність ефективно виконувати професійні завдання; готовність
до здійснення конкретної діяльності; особистісна якість або властивість, що визначає професійну спроможність; наявність у людини відповідної ції; оєднання знань, умінь, навичок, норм поведінки, емоційно-ціннісного ставлення та рефлексивного аналізу; характеристика освіти, яка відображає
результативність і діяльнісну спрямованість; досягнення конкретних освітніх результатів. Обов’язковими складовими компетентності визначаються такі елементи: знання, уміння, навички, практичний досвід, а також особистісні цінності та ставлення до професійної діяльності в певній сфері.
На основі аналізу різноманітних підходів до визначення понять «компетентність» і «компетенція» можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку освіти відсутнє чітке і однозначне розмежування цих термінів.
Їхні значення часто перетинаються або використовуються як синоніми, що ускладнює їхнє впровадження в освітню практику та теоретичне обґрунтування. Компетенції виступають своєрідним «каркасом» для формування компетентності, оскільки компетентність є більш широким поняттям, яке
відображає особистісний і поведінковий прояв набутого комплексу компетенцій. Компетентність є динамічним явищем, яке може формуватися та розвиватися особистістю впродовж усього життя за умови цілеспрямованої роботи над власними навичками, здібностями та вдосконаленням моделей
поведінки. Цей процес включає свідому відмову від стереотипних способів мислення і поведінки, що ґрунтується на переосмисленні особистісних потреб, цінностей та мотивацій. Розвиток компетентності передбачає не лише
здобуття нових знань і вмінь, а й трансформацію внутрішнього