Правова природа територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування в Україні: конституційно-правовий та муніципально-правовий аспекти

У статті досліджено правову природу територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування
в Україні крізь призму конституційно-правового та муніципально-правового підходів. Обґрунтовано актуальність
теми з огляду на те, що саме територіальна громада у сучасній моделі публічної влади виступає носієм права на
місцеве самоврядування та посідає центральне місце у системі локальної демократії. Проаналізовано конституційні засади статусу територіальної громади, зокрема положення статті 140 Конституції України, а також правові
позиції Конституційного Суду України щодо розуміння громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування
та основного носія його функцій і повноважень. Розкрито основні доктринальні підходи до визначення поняття
територіальної громади, її ознаки як колективного публічно-правового суб’єкта, а також співвідношення з жителями відповідної території та органами місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено характеристиці
правосуб’єктності територіальної громади, формам безпосереднього здійснення нею місцевого самоврядування
та механізмам реалізації цього права через представницькі й виконавчі органи. Визначено основні проблеми
законодавчого регулювання статусу територіальної громади, зокрема колізії у понятійному апараті, фрагментарність нормативного закріплення її правосуб’єктності та вплив децентралізації на трансформацію її правового статусу. За результатами дослідження запропоновано авторське визначення територіальної громади як первинного
колективного публічно-правового суб’єкта муніципального права та окреслено напрями вдосконалення конституційно-правового і муніципально-правового регулювання її статусу в Україні.