Неповне речення як засіб експресивного синтаксису

Пашелова, В. Л. та Сіроштан, Т. В. (2013) Неповне речення як засіб експресивного синтаксису. Мова. Свідомість. Концепт (3). с. 88-92. ISSN 978-966-197-229-1

Text ст15.pdf Скачати (410kB)

Резюме

У сучасній українській літературній мові спостерігається активне використання слів, форм і синтаксичних конструкцій, джерелом яких є розмовне мовлення. Це явище супроводжується руйнуванням стандартних схем, які організовують структуру речення. Унаслідок цього виникають якісно нові, не схожі на традиційні, актуалізовані типи висловлення, побудовані на явищах синтаксичного перерозподілу, відокремлення деяких компонентів тощо. Завдяки розчленуванню типового речення стають можливими варіювання різних лексико-семантичних відтінків значень, що виникають у результаті образно-естетичної конкретизації та індивідуалізації змістових відрізків. Однією з актуальних проблем сучасних лінгвістичних досліджень є специфіка функціонування в художньому тексті неповних речень, які традиційно трактують як «відхилення від норми з пропущеними одним чи кількома членами, які можна встановити з контексту або ситуації мовлення».

Тип елементу :	Стаття
Теми:	P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література > Українська мова та література
Підрозділи:	Філологічний факультет > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	Кафедра української мови
Дата внесення:	03 Бер 2020 09:58
Останні зміни:	03 Бер 2020 09:58
URI:	http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/8796

Виконати (потребує авторізації)

Перегляд елементу