Акулова, Н. Ю. (2019) (Ре)конструкція «Джоконди» в українській та англійській прозі 1920-х років крізь призму британського естетизму. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 40 (2). с. 106-109.
![[img]](http://eprints.mdpu.org.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Акулова_Реконструкція Джоконди.pdf Скачати (412kB) |
Резюме
Статтю присвячено проблемі рецепції «Джоконди» в українській та англійській прозі 1920-х років. Екфраза найвідомішої картини Леонардо да Вінчі аналізується крізь призму культурного досвіду модернізму. З цією метою враховується референція «Джоконди» до вербальних прецедентів. Особлива увага придіяляється поглядам В. Патера – теоретика британського естетизму. Окреслюються перспективні аспекти аналізу особливостей (ре)конструкції поетики Леонардо модерністським художньо-літературним дискурсом з огляду на його співвіднесеність з еросно-мортальною парадигмою. Акцентується співзвучність модерністської риторичної традиції з філософією Леонардо да Вінчі, з його «судженням у стилі сфумато, яке (...) стирає грань поміж головними дефініціями» (М. Кантор). Зазначається, що іманентна двоїстість створеного великим флорентійцем шедевру узгоджувалась з мінливістю цього образу в британських письменників-модерністів, чиє ставлення еволюціонувало від замилування таємничістю зображеної на картині жінки у «Кімнаті з видом» Е. М. Форстера до іронічного скептицизму В. С. Моема в «Різдвяних канікулах». Конкретизовано об’єкт подальшого дослідження – це нарис Mona Lisa Дарії Віконської, оповідання «Посмішка Джоконди» О. Гакслі й «Прекрасна дама» Д. Г. Лоуренса. Методологічний підхід обґрунтовуться тим, що для вказних письменників живопис був значущим джерелом творчої інспірації, відтак, закономірністю, що оповідною домінантою їх художньої прози стала візуальна сфера. Зазначається, що, трансформована тлумаченням В. Патера в модерністський конструкт, «Джоконда» посіла осібне місце в творчості зазначених письменників. І, так само, як сам Леонардо да Вінчі завжи прагнув «підняти сюжет понад сферою традиційного кола асоціацій» (В. Патер), загадкова посмішка Мони Лізи була апропрійована прозаїками для вираження їх власних ідей.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Теми: | N Образотворче мистецтво > ND Живопис P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література > Українська мова та література P Мова та література > PR Англійська література |
| Підрозділи: | Філологічний факультет > Кафедра української і зарубіжної літератури |
| Користувач, що депонує: | Кафедра методики викладання германських мов |
| Дата внесення: | 27 Лист 2019 14:42 |
| Останні зміни: | 27 Лист 2019 14:42 |
| URI: | http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/8015 |
Виконати (потребує авторізації)
 |
Перегляд елементу |
