MDPU Repository

Приазовська парадинамічна ландшафтна система: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. геогр. наук: спец. 11.00.11 "Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів"

Воровка, В. П. (2018) Приазовська парадинамічна ландшафтна система: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. геогр. наук: спец. 11.00.11 "Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів". Post-Doctoral thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

[img] Text
автореферат_Воровка_Д26.001.07.pdf

Download (2MB)

Abstract

У дисертації сформульовані теоретико-методологічні і методичні положення конструктивної географії та отримані практичні результати, які дали можливість розкрити важливу науково-прикладну проблему – функціонування приморських парадинамічних ландшафтних систем як форми організації ландшафтного простору. Це важливий інтегративний напрям конструктивно-географічних досліджень, спрямований на виявлення нових форм організації ландшафтного простору, який у дисертації апробований на регіональному рівні на прикладі Приазовської парадинамічної ландшафтної системи. Сформульовано термінологічну базу наукового дослідження на основі розкриття суті понять «парагенез», «парагенезис», «парадинаміка», «параландшафтна сфера», «парадинамічна ландшафтна система» з врахуванням передового досвіду наукових досліджень в Україні та світі. Виявлено, що явища парадинаміки розвиваються у зоні безпосередньої взаємодії контрастних середовищ літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери. Однією з таких контрастних зон з проявом процесів активної взаємодії є прибережна смуга моря. У її межах проявляються гідрологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, кліматичні, геофізичні, геохімічні, біотичні, антропічні зв’язки і взаємодії. На основі виявленої системи взаємозв’язків визначено межі Приазовської ПДЛС на суходолі по межах вододілів та межі між плакорних та передгірським ландшафтними ярусами Криму. Обґрунтована межа в акваторії Азовського моря відповідає ізобаті 10 м, глибше якої зв'язок суходолу та акваторії максимально ослаблений. Розроблено та апробовано підходи і методи до визначення просторових особливостей структури та функціонування Приазовської ПДЛС. Розроблена модель її наукового дослідження, запропонована оригінальна методика. Розкрито геопросторові особливості організації Приазовської ПДЛС та її ієрархічне місце у ландшафтному просторі. Проаналізовано причини її внутрішньої структурно-функціональної неоднорідності, виділено складові ландшафтні комплекси та виявлено морфофункціональні відмінності між ними. Північно-Приазовська, Присивасько-Приазовська та Керченсько-Приазовська підсистеми у складі Приазовської ПДЛС відрізняються за геолого-тектонічною будовою, рельєфом, конфігурацією берега, гідрографією та гідрологією, інтенсивністю прибережної міграції та донної диференціації відкладів. Берегові антропогенні ландшафти суттєво відрізняються від своїх суходільних та акваторіальних аналогів, а за деякими видами (рекреаційні, портові, берегозахисні) не мають аналогів. Риси унікальності Приазовської ПДЛС спричинені багатогранністю, складністю і неповторністю двоспрямованих системоформуючих речовинно-енергетичних потоків, високою динамічністю та просторово-часовою мінливістю станів. Сформовані у тісному взаємозв’язку з вітро- та водоциркулюючими процесами, вони суттєво відрізняються у різних частинах азовського узбережжя і визначають специфіку кожного з ландшафтних комплексів. Морфофункціональні відмінності між ландшафтними комплексами Приазовської ПДЛС спричинені просторовою неоднорідністю та різною інтенсивністю зв’язків при загальній їх подібності у межах виділених регіонів. Головними системоутворюючими факторами організації Приазовської ПДЛС є натуральні та антропогенні. Провідними процесами при цьому виступають кліматогенні зі значною долею гідрогенних та антропогенних. Доведено двоспрямованість системоформуючих речовинно-енергетичних потоків, в результаті яких суходіл взаємодіє з акваторією. Різниця гіпсометричних рівнів визначає переважаючий напрям переміщення речовини – із суходолу в море з річковим та площинним стоками, абразією, антропогенним каналізаційним, промисловим та зливовим стоками, гравітаційною міграцією хімічних речовин, теригенного твердого матеріалу та живих організмів з водним та вітровим потоками. Так само із суходолу в море домінує енергетичний потік. Вплив суходолу є ключовим у функціонуванні акваторії моря і суттєво відбивається на властивостях прибережних вод – їх прозорості, температурі, хімічному складі, біологічній продуктивності. Внаслідок горизонтальних потоків з моря на суходіл формуються своєрідні фронтальні смуги прибійного, гідрогеологічного та кліматичного впливів. З’ясовано, що тісна взаємодія між середовищами спричинила високу біопродуктивність акваторії Азовського моря, найвищі показники якої забезпечуються солоністю морської води у діапазоні 10,5-11,6‰. Відхилення в обидва боки супроводжуються суттєвим її зниженням та зміною видового різноманіття. Висока продуктивність молюсків в акваторії пов’язана також з суходолом, а саме з високою карбонатністю річкового стоку. Тенденції до зниження останнього супроводжуються відповідним зниженням біопродуктивності молюсків. Доведено, що тісна мікрокліматична взаємодія акваторії з прилеглим суходолом спричинила формування у прибережній смузі моря найвищого вітроенергетичного потенціалу. Це знайшло відображення у проектуванні і будівництві мережі вітрових електростанцій, більшість з яких сконцентрована саме в прибережній смузі Азовського моря. Виявлено особливості взаємодій у фронтальних смугах «море-суходіл», «височина-низовина», «річка-море», «річка-лиман-море», «вода-повітря», «вода-дно», з проявами в їх межах горизонтальних і вертикальних потоків речовин, енергії та інформації. Фронтальні смуги урізноманітнюють та ускладнюють парадинамічну взаємодію. Виявлено значне різноманіття більш дрібних контактних смуг, які входять до складу Приазовської ПДЛС і визначають її системну сутність. Виявлено тісну взаємодію між середовищами Приазовської ПДЛС на контакті природного довкілля з антропогенними водоймами, лісосмугами, масивними насадженнями, транспортними магістралями, лініями електропередач, вітровими електростанціями, населеними пунктами, сільськогосподарськими угіддями, белігеративними просторами, рекреаційними закладами, морськими портами. Такі взаємодії урізноманітнюють структуру та функціонування Приазовської ПДЛС. Проаналізовано плановані, реалізовані та існуючі господарські і наукові конструктивні проекти в межах Приазовської ПДЛС. Запропоновано впровадження світового досвіду через інтегроване управління природокористуванням у прибережній смузі Азовського моря з врахуванням натуральних особливостей, традиційних і специфічних видів природокористування. Визначено правові, інформаційні, організаційно-управлінські елементи успішного управління прибережною смугою моря, які мають стати основою планувальної структури Приазовської ПДЛС – від детального врахування особливостей функціонування прибережних систем, аналізу існуючих та перспективних ресурсів та загроз, виявлення потреб та пов’язаних з ними проблем, чіткого розподілу обов’язків між різними органами управління, організації та активного залучення місцевого населення, аналізу існуючої діяльності з комплексного управління до розуміння безперервності процесу управління. Зроблений прогноз розвитку Приазовської ПДЛС засвідчив високу динамічність системи. Виявлені тренди засвідчують процес змін клімату у бік потепління. Це супроводжується підвищенням рівня моря, змінами вітроциркуляційних процесів, збільшенням кількості атмосферних опадів та їх перерозподілом за сезонами року, збільшенням антропогенного тиску на прибережну смугу моря. Дослідження за темою дисертації були складовою частиною наукових досліджень кафедри фізичної географії і геології Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького «Динаміка геолого-геоморфологічних процесів Північно-Західного узбережжя Азовського моря та їх екологічні наслідки» – № ДР 0107U001440 (2011-2013 рр.), «Геоекологічний стан довкілля урбанізованих територій середніх міст (на прикладі м. Мелітополь та Мелітопольського району) – № ДР 0112U002350. Матеріали дисертаційного дослідження лягли в основу проектів з «Розроблення Проекту організації території Азово-Сиваського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів» – № ДР 0108U008832 (2008 р.), а також «Розроблення проекту організації території Приазовського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів» – № ДР 0111U005663 (2011-1013 рр.).

Item Type: Thesis (Post-Doctoral)
Subjects: G Географія, Антропологія, Рекреація > GB Фізична географія
G Географія, Антропологія, Рекреація > GE Природокористування
Q Наука > Екологія
Q Наука > Екологія > Екологія моря
Divisions: Хіміко-біологічний факультет > Кафедра екологічної безпеки та раціонального природокористування
Depositing User: Кафедра екології та зоології
Date Deposited: 09 Jul 2019 08:51
Last Modified: 09 Jul 2019 08:51
URI: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/5457

Actions (login required)

View Item View Item