МДПУ репозиторій

Своєрідність хронотопу у романах Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля» і Володимира Орлова «Альтист Данилов»

Огульчанська, О. (2014) Своєрідність хронотопу у романах Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля» і Володимира Орлова «Альтист Данилов». Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія "Літературознавство", 1 (1). с. 116-124.

[img]
Перегляд
Text
Ogulchanska_2014_116.pdf

Скачати (249kB) | Перегляд

Резюме

У статті досліджується своєрідність хронотопу, що є важливим сюжетотвірним і характеротвірним чинником. Наголошується на поліфункціональності часопросторових координат. До спільних ознак «химерної прози» і творів, написаних у руслі «магічного реалізму» належать: деформація хронотопу, тяжіння персонажів до філософських роздумів, використання міфу (як прямого, так і трансформованого, творчо переосмисленого), співіснування на рівних правах реального світу і ірреального. Письменники використовують різні форми простору: закрите/відкрите, своє/чуже. Час у романах точно окреслений. Виділено хронотоп (мотив) дороги, який дозволяє акцентувати увагу на головних рисах характеру персонажа, підкреслити слабкі і сильні його сторони.

Тип елементу : Стаття
Теми: P Мова та література > PN Література (Загальне)
Підрозділи: Філологічний факультет > Кафедра української і зарубіжної літератури
Користувач, що депонує: Кафедра української і зарубіжної літератури
Дата внесення: 11 Черв 2019 11:03
Останні зміни: 02 Жов 2019 05:52
URI: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/4319

Виконати (потребує авторізації)

Перегляд елементу Перегляд елементу