Опорні каркаси та структурно-логічні моделі як важіль пізнання рекреаційно-туристського конструкту

В рекреаційній географії, як і в інших науково-практичних напрямах і науках, використову-ються вербальні, математичні, комп’ютерні, графічні моделі. З останніх у розрізі демонстрації, використан-ня, специфіки та обговорення розглянуто п’ять груп моделей. Графічне моделювання є не тільки суттєвим чинником досягнення дослідницької мети, а й важелем формування пошукових навичок як із боку студента, так і викладача. Предмет-об’єктною сутністю моделювання можуть виступати точкові, лінійні, площинні різнорівневі конструкти ‒ від локальних і регіональних до (суб)континентальних і планетарних. Запропоно-вано приклади п'яти груп моделей (опорні ресурсно-рекреаційні каркаси, моніторингові оцінювальні моделі, моделі просторового поширення та ієрархії, моделі територіальних рекреаційних систем, картосхематич-ні моделі), які мають важливе значення як у педагогічному процесі у закладах вищої освіти, прищеплюю-чи навички постійного пошуку й поглиблюючи методичний арсенал пошукача, так і в науковій діяльності, виступаючи важливим важелем пізнавального процесу